Ремонт дискових фрикційних муфт.

Іноді спрацювання дисків буває настільки великим, що його не можна компенсувати регулюванням (мал. 7). В цьому випадку муфту розбирають і перевіряють стан дисків. Якщо можливо, то їх шліфують, потім додають в комплект два додаткових диски. Якщо фрикційні диски дуже зношені, то їх замінюють новими. Так же роблять із зношеними та зламаними кулачками, але їноді їх відновлюють наплавкою.

При шліфуванні фрикційних дисків треба мати на увазі, що вони мають цементний шар не більше 0.8 мм. Тому шліфувати диски треба з обох сторін, таке шліфування крім того, покращує чистоту поверхні тертя, яка повинна бути 0.02-0.03 мм.

Ремонт обгоних муфт.

В процесі експлуатації спрацьовується внутрішня поверхня обойми 18 (мал. 9), роликів 12 і поверхні контакту ролика з зірочкою. Навіть при незначному спрацюванні з"являються відмови в замиканні муфти 9буксування).

При ремонті шліфують внутрішню поверхню обойми, шліфують опорну поверхню втулки 24 чи виготовляють нову (враховуючи величину зносу). Малагабаритні муфти також шліфують і замінюють ролики. Шліфування поверхні втулки 24 роблять разом з зірочкою 20 на шліфувальному верстаті за допомогою ділильного прстосування, ьазуючись на внутрішній діаметр.

При складанні досягають плавного руху штовхачів 8 у гніздах зірочки, а пружинки беруть у увідповідності зі стандартом. Відремонтовану муфту монтують в механізм, але до цього необхідно перевірити, соосність з"єднювальних деталей (допускається відхилення 0.02-0.03мм).

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

Список використаної літератури.

1. А.М. Боголюбов "Творення рук людських"

2. Б.Т. Гельберг, Г.Д. Пекеліс "Ремонт промислового устаткування"

3. Н.Г. Куклін, Г.С. Кукліна "Деталі машин"